Як конвертувати STL файли в G-код

П'ятниця 28 липня, 2023

3D Way

STL – це протокол роботи з 3D-файлами, розроблений у 1986 році Чаком Халлом з 3D Systems. Це засіб опису 3D-об'єктів у математичних термінах. STL-файли, як правило, використовуються як вихідні дані 3D-системи САПР.

Ці описи зберігають і передають дані про модель у вигляді крихітних геометричних фігур, які з'єднуються разом, утворюючи поверхню об'єкта. Хоча STL стали де-факто стандартним форматом файлів для 3D-друку, мало які 3D-принтери інтерпретують STL безпосередньо.

Замість цього, STL-файл спочатку повинен бути розрізаний на шари у вигляді G-коду. Цим займається слайсер (детальніше про цей процес ми поговоримо пізніше).

Нарізка моделі

Щоб зрозуміти необхідність слайсингу, важливо поглянути на процес 3D-друку. Після того, як модель завершена в обраній CAD-програмі (або просто завантажена з репозиторію 3D-моделей), її потрібно зберегти у форматі STL, а потім підготувати до друку, розрізавши на шари.

Щоб почати нарізку, відкрийте ваш STL-файл у слайсері, налаштуйте параметри та масштаб відповідно до ваших потреб, натисніть кнопку "Slice". Кастомний файл G-коду для вашої моделі готовий!

В отриманому G-коді шари моделі визначаються знизу вгору. Кожен шар – це 2D визначення геометрії моделі на площині XY на певній висоті в моделі. Слайсери визначають цей процес при перетворенні моделі в G-код, тому саме параметри, які ви встановлюєте в слайсері, визначають, як ваша модель буде надрукована.

Після того, як ви отримали G-код, можна розпочинати друк. Товщина шару визначається на розсуд користувача, але зазвичай становить від 0,1 до 0,4 мм для FDM і від 0,01 до 0,05 мм для смоли. Кожен шар додається на робочу поверхню 3D-принтера, один на інший.

Міркування щодо слайсингу

Як ми вже знаємо, слайсери – це програми, які аналізують модель і розбивають її на відповідний машинний код. Процес перетворення з STL у G-код такий самий простий, як натискання кнопки "slice" у вашому слайсері, але те, що відбувається перед цим, вирішує, як ваша модель буде надрукована. Деякі речі, які впливають на нарізку STL-файлу, містять:

Модель 3D-принтера: Налаштування, як правило, залишається на розсуд користувача, хоча багато слайсерів постачаються з попередньо заповненими налаштуваннями для конкретних моделей принтерів.
Тип матеріалу: Температура стола та сопла, а також швидкість є найбільш важливими параметрами в FDM, які повинні бути індивідуально налаштовані відповідно до використовуваного матеріалу для друку, будь то PLA, ABS або PET-G. Аналогічно, для друку смолою такі параметри, як час експозиції та швидкість підйому, залежать від типу та в'язкості вашої смоли.
Бажана якість: Висота шару, швидкість друку, відсоток заповнення, налаштування опор й товщина стінок відіграють величезну роль у якості та презентабельності надрукованої моделі.

Призначення моделі відіграє важливу роль у визначенні багатьох параметрів слайсера. Якщо ви робите ескіз, ви можете використовувати "режим ескізу", щоб заощадити матеріал і час (більша висота шару, вища швидкість друку і т.д.).

Якщо ви друкуєте виріб для демонстрації, ви можете зменшити швидкість друку та висоту шару, щоб отримати гарніший результат. Всі ці фактори знаходяться під контролем слайсера і передаються на принтер як частина G-коду, що створюється при натисканні кнопки "slice".

Як вибрати слайсер?

Слайсер обирається за функціоналом та зручністю. Зазвичай будь-який слайсер підійде для кожного принтера, але можуть бути винятки.

Усі слайсери мають схожий користувацький інтерфейс, який пропонує переважно однакові можливості параметричного налаштування. Однак ефективність фактичного G-коду, який генерується, спосіб перенесення деталей від концептуального до фактичного, а також загальна простота використання сильно відрізняються від програми до програми.

Попередній Наступний

Поділитися: